Шантарам

Дорослішати — це й означає навчитися боротися зі стражданнями. З віком ми втрачаємо ілюзії і усвідомлюємо, що щастя буває рідко і швидко минає. Це нас вражає, причому що дужче вражає, то дужче ми страждаємо. Можна сказати, що страждання — це свого роду гнів. Ми обурюємося від того, що нам завдає болю життя. І це обурення і гнів ми і називаємо стражданнями. Звідси ж, до речі, випливає і фатальна доля героя.

досі їм усе ішло плазом

Він закинув свого чорного капелюха за спину, і той повис на поворозках.

покремсають на дрібні кавалки

ти вискіпала цього бевзя

додавало закладу особливого лоску

Заносилося вже на вечір

«Істина — це нахаба, яка до всіх чіпляється, а вони вдають, ніби їм це подобається»

Чоловік присів, щоб сходити до вітру, за сумнівним укриттям у вигляді тарілки супутникової антени.

життя зійшло на манівці