Темна матерія

Уявіть собі, що в запечатаній коробці є: кіт, флакон із отрутою і джерело радіоактивного випромінювання.

Ти бачиш інші ставки. Дерева. Небо вгорі. І ти розумієш, що ти — частинка набагато більшої і таємничішої реальності, ніж ти могла собі уявити.

Так страшно, як подумаєш, що кожна наша думка, кожен вибір, який ми робимо, відгалужується в якийсь новий світ

— Ми проживаємо своє життя день за днем, і навіть не здогадуємося, що ми є частиною якоїсь більшої і загадковішої реальності, яку ми навіть уявити собі не можемо.

Усвідомлення і жах, який охоплює після цього — жах від безмежної байдужості навколо нас

специфічний запах неначе в повітрі літнього дня перед бурею — суха гроза й озон.

Нам було добре разом, але це не було кохання. А може, й було

Наука багато чого втрачає, бо ти дуже любиш свою сім’ю

Ми всі бредемо тундрою нашого буття, наділяючи бозна-яким значенням те, що значення не має взагалі, а все те, що ми любимо й ненавидимо, все, у що ми віримо й за що боремось, за що вбиваємо, і за що вмираємо, таке ж безглузде, як зображення, які проектуються на оргскло.

за наявності інших рівнозначних пояснень, найпростіше й буде найправильнішим.