bookmate game
uk
Books
Валер'ян Підмогильний

Місто

Валер'ян Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент перенесений на урбаністичну проблематику, порушені філософські питання буття й аналізована психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
323 бумажные страницы
Дата публикации оригинала
2021
Год выхода издания
2020
Издательство
Strelbytskyy Multimedia Publishing

Другие версии книги

Уже прочитали? Что скажете?
👍👎

Впечатления

  • Artem Kuzmenchukделится впечатлением3 года назад
    👍Worth reading
    💡Learnt A Lot
    💧Soppy

    Дивне враження. Сподобалась мова книги, це інша епоха, інші вирази, рідкісні й забуті слова. Вчинки головного героя викликають роздратування, іноді злість, але за ними цікаво спостерігати. Багато речей у житті Києва не змінились, не змінились й типові життєві лінії містян. Перечитаю згодом.

  • Борис Синякделится впечатлениемв прошлом году
    👍Worth reading
    🔮Hidden Depths

    Дуже сподобалось. Історія, головний герої, мова автора - все дуже захоплює та книжка читається с цікавістю. А головне дуже влучно передалась атмосфера міста - цей шум відчуттів, думок, та міркувань герою, в цілому гарно написана та цікава книжка.

  • Stanislav S.делится впечатлениемв прошлом году
    🔮Hidden Depths
    💡Learnt A Lot
    🎯Worthwhile
    💞Loved Up
    🌴Beach Bag Book

    Це дещо особливе.
    Читайте, смакуйте. Одна з найприємніших книг, з точки зору мови і стилю написання. Речення хочеться перечитувати, абзаци нотувати а в деяких описах легко знайти й сучасні риси міського життя.

Цитаты

  • Nadia Ihorivnaцитирует7 лет назад
    Щастя кінець кінцем — це недуга душевної короткозорості, можливе воно тільки в умовах неповного обчислення обставин і неповного знання про речі.
  • Darinka Otchenashenkoцитирует4 года назад
    На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м’які волосинки, неголені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів.
  • b1463284290цитирует5 лет назад
    Мені сорок два роки,— сказала вона,— я стара. Ти хочеш сказати, що це ще небагато? Ех, любенький, через рік я буду справжньою бабою, ти не пізнаєш мене, якщо побачиш. А колись, дуже давно,— ти не можеш навіть уявити, як давно,— я теж була молода... Знаєш, що таке радість? Це ефір. Він випаровує за одну мить. А біль держиться й держиться без кінця..

На полках

fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз