Така непрозорість не сприяє зваженому та раціональному розв’язанню подібних конфліктів. Проблема в тому, що кіпрські банки більше не мають грошей, показаних на їхніх балансах. Очевидно, вони їх інвестували в грецькі облігації, які з того часу були уцінені, та в нерухомість, яка зараз нічого не коштує. Природно, що європейські органи вагаються, перш ніж використовувати кошти європейських платників податків для підтримання кіпрських банків без певних гарантій у відповідь, особливо з огляду на те, що в підсумку вони насправді підтримають російських мільйонерів.
Після місяців обговорень члени «Трійки» висунули ідею: запропонувати спеціальний податок на всі банківські вклади зі ставкою 6,75 % на вклади до 100 тис. євро та 9,9 % на вклади понад цю межу. Тією мірою, якою ця пропозиція нагадує прогресивний податок на капітал, вона може здатися цікавою, однак є два важливі застереження. По-перше, дуже обмежена прогресивність цього податку створює ілюзію: по суті, така сама податкова ставка накладається на кіпрських власників невеликих заощаджень із рахунками на 10 тис. євро та на російських олігархів із рахунками в 10 млн євро. По-друге, європейські та міжнародні органи, що займаються вирішенням питання, ніколи точно не визначали податкової бази. Податок, схоже, має застосовуватися лише до банківських вкладів як таких, тож вкладник може обійти його, якщо перемістить свої кошти на брокерський рахунок, оскільки тримає акції та облігації, або інвестуватиме в нерухомість чи інші фінансові активи.