Різдво з червоним кардиналом

Ніщо не триває довго.

«Нахвалювати самих себе нечемно».

Прикипаєш усім серцем, а тоді втрачаєш.

мати надію — це добре, навіть якщо вона фальшива.

Тепер, осмислюючи своє життя, він розумів, що більшість часу прожив, чогось чекаючи. Дитиною — чекаючи, коли його всиновлять. Чекаючи, доки виросте. Чекаючи, доки мине застуда чи зростеться зламана кістка. Чекаючи, доки познайомиться зі своєю судженою, знайде потрібну професію, стане трішки щасливіший, знайде причину жити, — аж тут його час скінчився. Тепер чекати було нíчого, а він так і не знайшов те, що шукав, доки не взявся за малювання, і то це сталося надто пізно.

Тепер, коли ви тут, ми маємо триматися разом і не дати жіночкам заскочити нас зненацька. Певна річ, хіба що ви шукаєте дружину.

— Ні-і-і-і, куди там, — мовив Освальд. — Я вже знещасливив одну бідолашну жінку. Цього досить.

Девізом клубу було «Нахвалювати самих себе нечемно».