Наталія Палій

Роль керівництва полягає не в тому, щоб запобігати розвалові системи. Навпаки, його роль у тому, щоб керувати змінами, які спричиняють розвал системи, а потім реінтегрувати її у нове ціле.

У засновників та старожилів однакові шрами

Якщо цей перехід відбувається, коли компанія переживає кризу, управління, спрямоване всередину компанії, не буде популярне.

Їхні зусилля із розроблення правил та політик сприймаються як безпосередні атаки на партизанські центри влади. Давні працівники загалом опираються зусиллям новачка

особиста упередженість змінюється об’єктивними винагородами винятково на основі показників ефективності

Саме засновник формує пріоритети для нових проектів та продуктів;

ін відчуває безсилля, виснаження, ворожість до себе та повне невизнання його спроб зробити внесок в організацію.

Але їхнім компаніям, структурованим навколо уподобань засновника, бракує структури, яка ґрунтувалась би на завданнях, та інституціоналізованих систем управління. Оскільки у цих компаніях немає систематичних процедур ухвалення рішень або корегування курсу, їхні нові керівники почуваються так, наче мають практично карт-бланш.

компанії мусять пережити перевстановлення цілей

Коли компанія доростає до стадії Юності, це спричиняє справжній і часто тривалий біль.