Незвичаиний за побудовою та за змістом роман П. Загребельного став неочікуваним відкриттям для мене.
Історичний, за своїм жанром, роман розповідає про життя зодчого Сивоока та князя Ярослава Мудрого, життєві шляхи яких перетнулися.
В своєму романі автор розповідає, по-суті, вигадану історію, але користується достовірними фактами. Такий підхід до написання справді вражає, адже завдяки роману читач має змогу проникнути в життя звичайних жителі Київської Русі, відчути переживання людей та ознайомитися з їхнім побутом.
Через призму життя Сивоока показана одна з найголовніших проблем Русі - протистояння строго "язичницького" світу та нового "християнського", по-суті нав'язаного князем Володимиром.
Незвичайність побудови роману зумевлена тим, що дія відбувається у трьох часових вимірах, що допомагає глибше осягнути суть.
В центрі історії стоїть образ Софії Київської - незвичайного за красою храму. Віддавши своє життя за цей храм, Сивоок зміг поєднати у ньому язичницькі та християнські традиції свого народу, а також передати усю самобутність на незвичайність Київської Русі.