народі гадають, що є такий час, така година, коли голосно «спересердя» сказане слово обов’язково справдиться, тому іноді вживають такі примовки: «Не в лихий час будь сказано», «Не під лиху годину хай буде сказано», «У добрий час сказати, а в лихий — помовчати» тощо, які здатні відвернути лихо.