Історія нового імені

розпач від загубленого жіночого життя, що обірвалося через потребу ненависті, жагу розплати або справедливості.

той день переді мною ясно постали матері родин старого кварталу. Одні стривожені, інші вже з усім змирилися. Губи міцно стиснуті, голови втягнуті в плечі, завжди готові накричати на своїх дітей, якщо ті їм набридали. Плелися по вулиці або худющі, із запалими очима і щоками, або розтовстілі, з широкими сідницями, розпухлими гомілками, обважнілими грудями, з важкими сумками в руках, з дітьми, що бігли слідом, учепившись їм за спідниці або пхикаючи, щоб їх узяли на руки. О Господи, вони ж лише на десять — максимум двадцять років старші за мене. Але здавалося, що вони втратили всі ознаки жіночності, які для нас, дівчат, були особливо важливі та які ми намагалися підкреслити одягом, зачісками, макіяжем. Вони уподібнилися тілами до своїх чоловіків, братів, загрубіли від тяжкої праці, близької старості, хвороб.

усередині маленького є дещо менше, що хоче вискочити назовні; а ззовні великого є дещо більше, що хоче його втримати в собі.