Код діабету. Запобігти та вилікувати

діабет — це патогенна реакція інсуліну в нашому організмі, спричинена хронічним зловживанням вуглеводами, тож найкращий і найприродніший спосіб лікувати його — знизити вміст вуглеводів у раціоні.

Коли те, що ви зібралися з’їсти, має такий самий вигляд, як у природі, то воно вам певне не зашкодить.

Популярна методика спалення цукру — цілодобове лікувальне голодування від двох до трьох разів на тиждень. Інша поширена методика — голодувати по шістнадцять годин п’ять-шість разів на тиждень

об знизити надходження цукру до організму, віддавайте перевагу сирим натуральним, мінімально обробленим харчовим продуктам

Жири розщеплюються на жирні кислоти, які не потребують інсуліну для нормального засвоєння. Білки розщеплюються на амінокислоти, яким достатньо дещиці інсуліну, щоб печінка змогла їх переробити. А от вуглеводи ненажерливі, наче свині: вони розщеплюються на глюкозу, яка без інсуліну не проникне в клітини. Фруктоза, що міститься в столовому цукрі та кукурудзяному сиропі, безпосередньо провокує інсулінорезистентність, а та, своєю чергою, веде до гіперінсулінемії. З огляду на унікальний шлях її засвоєння, фруктоза може спричинити інсулінорезистентність із набагато більшою ймовірністю, ніж глюкоза.

еоретично вправи видаються ідеальним способом спалити надлишок спожитих калорій і зайву глюкозу. Стандартні рекомендації передбачають тридцять хвилин фізичної активності на день по п’ять разів на тиждень, що загалом дає 150 хвилин щотижня. За помірного темпу людина додатково витрачає 150—200 ккал на день, тобто 700—1000 ккал на тиждень. Ці показники бліднуть проти сукупного надходження енергії в чотирнадцять тисяч калорій щотижня.

Доктор Аллен розглядав діабет як хворобу, за якої перевантажена підшлункова залоза вже не може впоратися з переїданням4. Щоб дати їй відпочити, він призначав «лікувальне голодування Аллена» — надзвичайно низькокалорійну й низьковуглеводну дієту (не більш ніж тисяча калорій і десять грамів вуглеводів на день). Пацієнтів поміщали в стаціонар, де «саджали» лише на віскі й чорну каву — вони пили їх що дві години з сьомої ранку до сьомої вечора. Такий режим тривав день при дні, доки в сечі не зникне цукор. Навіщо включили віскі? Потреби в цьому не було, але спиртне давали, щоб «тримати пацієнта в спокої, доки його морять голодом»5.

отрібно підтримувати помірне, але не надто високе надходження протеїну. Засвоюючись, харчовий білок, наприклад м’ясо, розщеплюється на амінокислоти. Достатня його кількість потрібна для здоров’я, але зайві амінокислоти не накопичуються в організмі, тож печінка переробляє їх на глюкозу. Зловживання білками підвищує вміст цукру в організмі, а отже, варто уникати джерел високообробленого, концентрованого протеїну на кшталт білкових коктейлів, протеїнових батончиків і сухих білків.

хворобу, спричинену харчовими порушеннями, медикаменти не вилікують.

Сувора реальність така, що в наш час більшість медичних асоціацій отримує щедре фінансування від фармацевтичних компаній і виробників медичних приладів, не зацікавлених у дієтичному роз­в’язанні проблеми.