Дорогою ціною

Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею... Листопад 1901 р.

Ніч тяглась довго, безконечно, як смерть…

– Оце ззаду пам'ятка від пана, а спереду, між ребрами, маю дарунок від москаля… кругом латаний… з тим і до бога піду… Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав… Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею…

Листопад 1901 р.

Він не хоче вмирати. Він хоче жити. Світ такий красний...

Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав… Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею…

– Десь тепер наш Котигорошок із турком бесідує, – обізвалась Соломія.

– Як не годує раків дунайських, – кинув Остап. І

попавсь я до грека, і зазнав я неволі ще гіршої, як удома.

При своїй небозі добре і в дорозі…

Шукай вітра в полі…

катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана, знов у неволю,