Основи загальної психології. Том I

Офіційним роком заснування психології як самостійної науки вважають 1879, коли в Німеччині у місті Лейпциг Вільгельм Вундт відкрив першу психологічну лабораторію.

За вітчизняним вченим Борисом Герасимовичем Ананьєвим, усі методи психології можна поділити на такі види:
1) організаційні:
— порівняльний (співставлення різних груп за віком, діяльністю тощо);
— лонгітюдний (багаторазове обстеження одних і тих же осіб протягом тривалого періоду);
— комплексний (у дослідженні беруть участь представники різних наук; як правило, один об’єкт вивчають різними засобами. Це дозволяє встановлювати зв’язки і залежність між явищами різного типу, наприклад, між фізіологічним, психологічним і соціальним розвитком особистості);
2) емпіричні:
— спостереження і самоспостереження;
— експериментальні методи, психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, соціометрія, інтерв’ю, бесіда, аналіз продуктів діяльності, біографічні методи);
3) методи обробки даних:
— кількісний (статистичний метод);
— якісний (диференціація матеріалу за групами, аналіз);
4) інтерпретаційні:
— генетичний (аналіз матеріалу в плані розвитку з виокремленням фаз, стадій, критичних моментів і т. д.);
— структурний (встановлює структурні зв’язки між усіма характеристиками особистості).

— психологія мистецтва — галузь психологічної науки, предметом якої є властивості й стани особистості чи групи осіб, що зумовлюють усвідомлення й сприймання художніх цінностей, вплив цих цінностей на життєдіяльність окремої особистості в цілому;