Кожна людина проектує власне життя. Свобода дає їй владу втілювати свої проекти, а влада дозволяє втручатись у проекти інших людей. Навіть якщо результат визначають особи, яких вона ніколи не зустрічала, або бактерії, що їх вона ніколи не побачить, її останні слова і фрази на його чи її надгробку кричатимуть про його (її) зусилля. Якщо ж людині сильно не пощастило й вона вмирає у пилюці й тиші, то лише ті, хто знав її найкраще, сприймуть її гасло правильно, а всі, хто перебуває за межами приватних просторів дружби, шлюбу та медицини, зрозуміють її хибно. У більшості випадків людина проводить своє життя, обдурюючи світ і, зазвичай, себе саму.