bookmate game
uk
Books
Анна Франк

Щоденник Анни Франк

«Щоденник Анни Франк» («Щоденник», «Сховище. Щоденник у листах») — записи нідерландською мовою, які вела єврейська дівчинка Анна Франк з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року в період нацистської окупації Нідерландів. З початку 1944 року Франк почала літературно обробляти свої записи, сподіваючись на публікацію щоденника після звільнення Нідерландів, проте ця робота залишилася незавершеною. Останній запис у щоденнику датований 1 серпня 1944 року. А через три дні гестапо заарештувало всіх, хто ховались в притулку. Анна Франк померла в концтаборі Берґен-Бельзен. Протягом двох років в підпіллі Франк писала у своєму щоденнику про події в їхньому «Притулку», а також про власні почуття і думки. Крім того, дівчина почала писала короткі оповідання а також цитувала уривки прочитаних книг. Дівчинка мріяла стати відомою журналісткою або письменницею. Її батько, єдиний хто пережив нацистський терор, посприяв публікації її щоденника в липні 1947 року. Зараз «Щоденник Анни Франк» перекладений на більше, ніж 60 мов світу. FB2Library.Elements.CiteItem
290 бумажных страниц
Издательство
Strelbytskyy Multimedia Publishing

Другие версии книги

Уже прочитали? Что скажете?
👍👎

Впечатления

  • Юля Цикалюкделится впечатлением4 дня назад
    👍Worth reading
    🌴Beach Bag Book
    🐼Fluffy
    💧Soppy

    Коли читала книгу, то мені невірилось, що це писала справжня дівчинка, що це справжня історія, що це все дійсно відбувалось. Було боляче читати, як вона писала про свої плани на майбутнє, про мрії, коли я вже знала, що автор цього так і не зазнає

  • Ольга Кучеракделится впечатлением2 года назад
    👍Worth reading

  • fairytale1606делится впечатлением2 года назад
    👍Worth reading
    💀Spooky
    🔮Hidden Depths
    💡Learnt A Lot

Цитаты

  • Юля Цикалюкцитирует4 дня назад
    На цьому щоденник Анни переривається.
  • Юля Цикалюкцитирует4 дня назад
    Знаєш, Кіт, чогось я сьогодні трохи здуріла, сама не знаю, від чого. Написала тут бозна що, без усякого сенсу, і взагалі я серйозно сумніваюся, що колись моя писанина когось зацікавить.
    «Сердечні зізнання гидкого каченяти» — ось як назвуть всю цю маячню. Так, панове Болкенстайн і Гербранді не знайдуть у моєму щоденнику нічого вартісного!
  • Юля Цикалюкцитирует4 дня назад
    Чи не виглядатиме після війни, скажімо, років за десять неймовірним, якщо розповісти про те, як ми, єврейська родина, мешкали тут, про що розмовляли, що їли? Адже, незважаючи на те, що я тобі так багато розповідаю, ти знаєш лише маленький шматочок нашого життя, а про те, як лякаються жінки, коли трапляється бомбардування, коли в неділю 350 англійських літаків скинули свій смертоносний вантаж на Юмойден і усі будівлі здригалися від вибухової хвилі й про те, які епідемії лютують в місті — про все це ти ще нічого не довідалася, й мені б довелося писати цілими днями, щоб розповісти все до найменших дрібниць. Люди стоять у чергах за овочами й узагалі за всім, що видають. Лікарі не можуть їздити до хворих, бо на вулицях крадуть машини, в кого вони залишилися, чи велосипеди. Постійно чути про грабунки й крадіжки, і я часто себе запитую — куди зникла славнозвісна голландська порядність? Восьми-дев’ятирічні хлоп’ята розбивають скло в чужих квартирах і тягнуть все, що погано лежить. Ніхто не наважується залишити дім без нагляду бодай на п’ять хвилин: варто лиш ненадовго піти й станеться лихо! У газетах щодня дають об’яви з проханнями повернути за винагороду викрадені друкарські машинки, килими, електричні годинники, шматки матерії тощо. На вулицях знімають великі електричні годинники, в телефонних будках виламують телефони до останнього гвинтика.

На полках

fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз