Усе замахало. Але надія є

Ось чому не буває неболючих змін, недискомфортного розвитку. Ось чому неможливо стати іншим, не пожурившись за втратою старого себе

приклад «внутрішньої мотивації», коли людину мотивує щось робити не зовнішня нагорода, а просто задоволення від того, що в неї якась робота виходить добре і приносить задоволення.

Але з ієрархіями цінностей насправді не все так просто: коли вони змінюються, ви насправді нічого не втрачаєте.

рагнення до урівнювання — основа нашого почуття справедливості.

ми і прийшли до простої й очевидної відповіді на одвічне запитання: чому ми не робимо того, що мусимо?

Бо нам не хочеться.

Ось вам правда: аби контролювати себе, треба мати щось більше, ніж просто силу волі. Виявляється, без почуттів неможливо ухва­лювати правильні рішення й робити правильні речі. Просто ми не завжди це розуміємо.