Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

люди народжуються щасливими, всі до єдиного — подивіться на дітей. Діти щасливі. Вони не володіють матеріальними благами, не переймаються індексами соціальності, рівня та якості життя, для радості їм вистачає всього, поки поряд із ними їхні люблячі батьки. Чого у них вдосталь, так це любові: вони люблять світ, повний незвіданого, люблять себе, інших, «люблять, щоб їх любили»

Ніхто не співчуває тим, хто нещасний через власну непомірність.

Людині неодмінно весь час потрібно щось іще, краще від того, що є тут і зараз.

Але робота — це прокляття.

Безробіття — прокляття, оскільки тоді ти є ніхто і ніщо. Лінь — граблі, на які кортить наступати знову і знову, а бездіяльність — одна лише деградація.

Людина визначає себе за допомогою роботи, від теслі до священика і лікаря.

Коли нічого не робити, не станеться ніякої шкоди і ніщо не піде шкереберть.

Наука не веде до бука, але й щасливим не робить.

Можна вивчити теорію й інформацію, але це нікого не робить освіченим.

Тому що більше ми завчаємо, то більше забуваємо