Місто кісток

– Гмм… – Клері задумливо покрутила камінь. – Знаєш, коли дівчата кажуть, що вони хочуть щось із великим камінчиком, то не варто вручати їм просто великий камінчик.

Слова наче зброя — цього навчив його батько.

«Любити – означає знищувати».

– У своєму житті я любила лише трьох людей: маму, Люка і тебе. Маму і Люка я втратила. Навіть не думай, що ти для мене не важливий.

– Я не переймаюсь тим, що інша, – сказала вона. – Я лише хочу бути тим, ким є насправді.

«Ти не зможеш врятувати інших, поки спочатку не врятуєш себе»

– Коли частина вечора, присвячена твоєму самозвеличенню, закінчиться, можливо, ми могли б повернутися до справи і врятувати мого найкращого друга від смерті через знекровлення?

– Знекровлення, – сказав Джейс, вражений. – Яке рідкісне слово.

– А ти рідкісний…

– Т-с-с-с, – перебив її він. – Не можна лаятися в церкві.

– Ми ще не в церкві, – пробурмотіла Клері, йдучи за ним кам’яною доріжкою до подвійних вхідних дверей.

Кожен бачить те, що хоче, –

Джейс миттєво притримав її, аби вона не впала. Клері повернулася, щоб перепросити, але чомусь опинилася в його руках. Юнак поцілував її.

– Ти не казала мені, що знайома з перевертнями. – Вона вчула невеликий підступ в його спокійному тоні. Хлопець був здивований, як і вона.

– Я і не знайома, – відповіла Клері.

– Це погано.

– Ти казав це раніше.

– Не завадило б повторити.

– Не варто, – Клері відсахнулася від нього. – Джейсе! Вони всі дивляться на мене.