Сила інтровертів. Тихі люди у світі, що не може мовчати

Я не вірю, що група людей може створити щось по-справжньому революційне. Якщо ви належите до тієї рідкісної категорії інженерів, які є винахідниками та митцями, я дам вам одну пораду, яку, однак, вам буде складно сприйняти. Працюйте на самоті. Ви зможете створити справді революційний продукт з новими характеристиками, якщо працюватимете самостійно. Не як частина групи. Не як частина команди

Навіть тепер, коли ви стали дорослими, ви можете відчувати легкі докори сумління в ситуації, коли відмовляєтеся від запрошення на обід, воліючи почитати вдома гарну книжку. Можливо, ви полюбляєте відвідувати ресторан наодинці, проте вам неприємно ловити на собі співчутливі погляди тих, хто прийшов з компанією. Вам можуть казати, що ви надто «заглиблюєтесь у себе», — цю фразу часто чують спокійні вдумливі люди. Звісно, їх можна назвати іншим словом — мислителі.

У нашому суспільстві діє система цінностей, яку я називаю «екстравертний ідеал», — поширене переконання, що ідеальне «я» має бути товариським, домінувати й завжди перебувати в центрі уваги. Згідно з архетипною моделлю, екстраверт надає перевагу дії над міркуванням, ризикованим учинкам над обачністю, упевненості над сумнівами. Така людина схильна ухвалювати швидкі рішення попри високу ймовірність помилки. Вона добре працює в команді та знаходить спільну мову з іншими. Нам приємно думати, що ми цінуємо індивідуальність, проте зазвичай ми просто захоплюємося певним типом особистості — людиною, яка комфортно почувається в суспільстві.

До речі, ви не тримали б у руках цієї книжки, якби мені не вдалося довести видавцеві, що я достатньо переконливий псевдоекстраверт, щоб займатися її популяризацією.

Інтровертам варто з повагою ставитися до своєї вдачі та власного стилю роботи, а не поступатись усталеним нор‍

Іншими словами, наполегливість інтровертів виявилася сильнішою за енергійність екстравертів, навіть під час виконання завдань, де важливими є навички спілкування.

Сотня людей є значно більшим подразником, аніж сотня книжок чи пляжних піщинок

Коли ми стаємо дорослими, то починаємо працювати в компаніях, які наполягають на командній роботі в офісах без внутрішніх стін, під керівництвом людей, які понад усе цінують здатність налагоджувати контакти з іншими. Щоб домогтися кар’єрного підвищення, ми вимушені повсякчас без жодної ніяковості висувати себе на передній план.

Більшість винахідників та конструкторів, з якими я знайомився, схожі на мене: вони сором’язливі та занурені у власний світ. Вони чимось нагадують художників. І справді, найкращі з них є художниками. А художники краще працюють на самоті, адже так вони контролюють процес створення свого шедевру. Навколо них немає натовпу людей, які розробляють шедевр під диктування маркетингового чи іншого відділу. Я не вірю, що група людей може створити щось по-справжньому революційне. Якщо ви належите до тієї рідкісної категорії інженерів, які є винахідниками та митцями, я дам вам одну пораду, яку, однак, вам буде складно сприйняти. Працюйте на самоті. Ви зможете створити справді революційний продукт з новими характеристиками, якщо працюватимете самостійно. Не як частина групи. Не як частина команди.

лімбічна система323, яка зберегла багато спільного з лімбічною системою примітивних ссавців, яку Дорн називає «старим мозком», відповідає за емоції та інстинкти. До неї входять різноманітні структури, зокрема мигдалеподібне тіло. Крім того, вона тісно пов’язана з прилеглим ядром, ділянкою головного мозку, яку іноді називають центром задоволення. Досліджуючи роль мигдалеподібного тіла у формуванні високої реактивності та інтроверсії, ми проаналізували тривогу як одну з функцій «старого мозку». Тепер розглянемо іншу його функцію — жадібність.
За словами Дорн, «старий мозок» постійно повторює нам: «Так, так, так! Їж більше, пий більше, більше займайся сексом, частіше ризикуй, отримуй від життя усе, а про найважливіше — не думай!». Дорн вважає, що саме та частина «старого мозку», яка прагне винагород і задоволення,