bookmate game
uk
Еріх Марія Ремарк

На Західному фронті без змін

Сообщить о появлении
Загрузите файл EPUB или FB2 на Букмейт — и начинайте читать книгу бесплатно. Как загрузить книгу?
В основу роману покладено реальні спогади автора про Першу світову війну. Коли Ремарку виповнилося вісімнадцять, його мобілізували до війська, а через рік перекинули на Західний фронт. Головний герой роману — молодий солдат Пауль Боймер — так само потрапляє в пекло війни. Те, що він бачить, не схоже на героїчні історії й оповідки. Реалії війни — це кров і бруд, крики і смерть, ницість і мужність, виживання на межі людських можливостей. По завершенню війни Пауль та його фронтові товариші не вписуються в життя мирних міст. Вони — «втрачене покоління», змужнілі підлітки, яких назавжди змінила війна…
Эта книга сейчас недоступна
213 бумажных страниц
Уже прочитали? Что скажете?
👍👎

Впечатления

  • StarkMaxделится впечатлением2 года назад
    👍Worth reading
    💀Spooky
    🔮Hidden Depths
    💡Learnt A Lot
    🎯Worthwhile
    💤Borrrriiinnng!
    💧Soppy

    Це третій роман Ремарка. Він став найпопулярнішим романом Ремарка і прославив свого автора. Це сумний воєнний роман, але мені не дуже сподобалось.

  • Olga Kolomytsevaделится впечатлением7 лет назад
    👎Give This a Miss

    Переклад з російською! Люди не ганьбіться і не робіть таких речей!

  • Анастасия Дудкаделится впечатлением9 месяцев назад
    👍Worth reading

Цитаты

  • Spanish Togetherцитирует15 часов назад
    Малий солдат і лагідний голос; якби хто надумав його попестити, він напевне, цього не зрозумів би, цей солдат у здоровезних чоботях і з заскорузлим серцем, який марширує, бо має чоботи, і який уже все позабував, крім того, що треба марширувати. Он там, на обрії,— хіба то не квіти і не гарний краєвид, такий тихий, що солдатові хочеться плакати? А може, то картини, що він їх не втрачав, бо зроду не бачив, вони бентежать його, але тут же зникають. Може, то його двадцять років?

    Обличчя в мене мокре. Де я?
  • Spanish Togetherцитирует16 часов назад
    вже не молодь. Ми вже не хочемо завойовувати світ. Ми втікачі. Тікаємо від самих себе. Від свого життя. Нам було по вісімнадцять років, ми тільки починали любити життя і світ, а нам довелося стріляти в них. Перший снаряд влучив у наше серце. Нас відрізано від справжньої діяльності, від прагнень, від прогресу. Ми вже не віримо в них: ми віримо у війну.
  • Spanish Togetherцитирует17 часов назад
    знаю, ранок тепер чи вечір, я лежу в блідій колисці сутінків і чекаю лагідних слів, вони мають зараз прозвучати, лагідні, рятівні слова... Невже я плачу? Торкаюсь очей, це так дивно, хіба я дитина? Яка ніжна шкіра...

На полках

fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз