Розмисли. Наодинці з собою

Мусиш пам’ятати про дві речі. Перше: усе споконвіку однакове, лишень обертається у певному циклі61, тож неважливо, як довго спостерігати те саме: сто років, двісті або ж нескінченно. Друге: це те, що і найстаріший довгожитель, і новонароджене дитя, помираючи, втрачають точно те саме, бо теперішність — це єдине, чого людина може бути позбавлена, адже ніхто не може втратити того, чого не має

протиборствувати одне одному — це протилежне природі; а діють одне проти одного лише ті, хто цурається себе і протидіє собі» (1).

ой, хто не­уважний до відрухів своєї власної душі, буде нещасним завжди (8).

и побачиш, які скромні ті вимоги, виконавши які, кожна людина зможе жити життям, що пливе в спокої та схоже на

и вже не молодий55: намагайся не допускати рабування, не дозволяй тягати себе за шнурочки наче маріонетку,

Знай, що для тебе визначено межу часу твого існування, і, якщо ти не використаєш його для подолання невігластва власної душі, він промине безслідно, як проминеш і ти, і тієї нагоди, яка є нині, більше вже не трапиться (4).

, не нарікай на свою теперішню долю і з мужністю зустрічай своє майбутнє (2).

більшого осуду заслуговує лихий прогріх, спонуканий насолодою, ніж пов’язаний із болем.

навчив мене не говорити часто й без потреби і не писати в листах і розмовах про брак вільного часу, не виправдовувати мнимими негайними справами занедбання обов’язків щодо своїх ближніх (12

не страшитися боротьби, не віддаватися пристрасно дурним речам і не гаяти часу на розведення перепелів1