Код Да Вінчі

Що таке історія, як не байка, у яку домовились вірити

Софі, кожна віра на землі ґрунтується на вигадці. У цьому суть віри — прийняття того, що ми вважаємо істиною, того, чого не можемо довести. У кожній релігії Бога описують за допомогою метафор, алегорій і перебільшень — усі, від давніх єгиптян до сучасних недільних церковних шкіл.

Гроші й віра — це потужна мотивація.

«Біблія не прийшла факсом із неба».
— Перепрошую?
— Біблія — це творіння людини, моя люба. Не Бога.

— Але якщо про це написано стільки книжок, то чому ця теорія не стала широко відомою?
— Хіба ці книжки можуть похитнути переконання, яке склалося багато століть тому, та ще й підкріплене найкращим бестселером за всі часи?
Фокман широко розкрив очі.
— Тільки не кажіть мені, що «Гаррі Поттер» — це насправді про Святий Грааль.
— Я мав на увазі Біблію.

Минулий рік був дуже важкий, але навіщо йому має нагадувати про це ще й дзеркало?

Метафори допомагають нашому розумові прийняти неприйнятне. Проблеми з’являються, коли ми починаємо тлумачити власні метафори буквально.

Ніхто краще не піддається пропаганді, як той, хто сам пропагує

Наполеон якось сказав: «Що таке історія, як не байка, у яку домовились вірити?»

— Про те, що історію завжди пишуть переможці. Коли зіштовхуються дві культури, переможений відходить у забуття, а переможець пише підручники з історії, які возвеличують його справу і принижують переможеного ворога. Наполеон якось сказав: «Що таке історія, як не байка, у яку домовились вірити?» — Він усміхнувся. — Історія, вже за визначенням, — це зажди суб’єктивна оцінка подій.