Замість того, щоб просити кандидатів самостійно оцінювати певну манеру поведінки або характеристику, пов’язану зі скромністю, енергійністю та кмітливістю, спитайте, що сказали б про них інші. Наприклад, замість того, щоб запитувати когось, чи вважає той себе працелюбним, спитайте: «Як ваші колеги могли б описати ваше ставлення до праці?» Або замість того, щоб питати кандидатку, чи ладнає та з колегами, запитайте: «Як ваш керівник описав би ваші стосунки з колегами?» Або ось іще один цікавий варіант. Замість питати когось про його чи її скромність, ставте запитання: «Якби я попросив ваших колег оцінити ваш рівень скромності, що вони сказали б?»
Деякі люди будуть думати, що це звучить очевидно, але потім визнають, що не роблять цього у достатній мірі. Інші здивуються, як така невелика на перший погляд зміна тактики може змінити картину. Але просто, коли доводиться відповідати від імені іншої особи, щось змушує кандидата говорити відвертіше. Можливо, це пов’язано з тим, що інтерв’юер може зробити перевірку рекомендацій. Можливо, це небажання спотворити погляди когось іншого. У будь-якому разі це, схоже, робить відповіді надійнішими.