Проблема Спінози

думці промайнули слова його наставника, Карла Абрагама: «Якщо розмова стопориться, абстрагуйтеся від змісту й зосередьте увагу на опорі. От побачите, що так ви розберетесь у своєму пацієнті навіть краще». Тож, тримаючи в голові цю пораду, Пфістер почав:
— Гадаю, Альфреде, у мене вийде допомогти. Ось що я пропоную: забудь наразі про те, що саме ти збирався сказати, і погляньмо натомість, що заважає тобі говорити.

Вченнями треба дорожити не за древність, а за істинність.

зворотним боком захоплення є заздрість, поєднана з невдоволенням власною пересічністю

Десь у Спінози — начебто в листуванні — натрапляємо на думку, що якби трикутники могли мислити, то створили б трикутного бога.

Вони керують нами силою страху й надії: страху перед тим, що буде після смерті, й надії на те, що, живучи певним чином — так, як краще громаді й безпечніше для влади рабинів, — ми насолодимося блаженним життям у прийдешньому світі.

Істинна побожність — у справедливості, милосерді й любові до ближнього.

Тут Пфістеру пригадалися неодноразові напучення Блойлера: «Молодий чоловіче, психоаналіз — це не таран: не можна просто гамселити в браму аж доти, доки змучене “его” не викине подертого білого прапора беззастережної капітуляції. Терпіння й іще раз терпіння. Завойовуйте довіру пацієнта. Аналізуйте та вивчайте його спротив — і рано чи пізно цей спротив подасться, відкриваючи вам шлях до правди».

Скажімо, слава залежить від думки оточення й вимагає, щоб ми проживали своє життя за побажаннями інших. Для її здобуття та збереження нам доведеться полюбити те, що люблять інші, й триматися осторонь усього, чого ті уникають.

Це просто здогад, але сумніваюся, щоб ти міг хоч десь почуватися вдома, бо «дім» — не місце, а душевний стан. Насправді «бути вдома» означає почуватися своїм у власній шкірі. І знаєш, Альфреде, мені сумнівно, що ти почуваєшся в ній нечужим. Цілком можливо, що й ніколи не почувався. Ти, певно, все життя шукаєш «дім» не там.

Гадаю, що більше зможемо взнати ми, то менше залишиться відомого лише Господу. Інакше кажучи, що сильніше наше невігластво, то більше всього приписують Богові.