Суть епічної і трагічної поезії, комедії та поезії дифірамбічної[1] а також більшої частини флейтової і кіфаристичної музики[2], власне кажучи, полягає в наслідуванні[3]. Відрізняються ж вони одна від одної трьома рисами, а саме: чим, що і як наслідують, а це не одне і те ж саме.
Подібно до того, як дехто наслідує багато речей, відтворюючи їх — одні в барвах і формах, інші голосом, завдяки майстерності або практичним навикам, — так і в щойно згаданих мистецтвах провадиться наслідування в ритмі, слові, в мелодії, — нарізно або разом.