Перебуваючи під управлінням держави, інститут шлюбу спочатку був засобом державного ліцензування сексуальних дій і виховання дитини. Якщо ви хотіли займатися сексом або мати дітей, то ви були б у значно кращому становищі, якби заздалегідь запаслися відповідною ліцензією від держави. Насправді, ця ліцензія була вам потрібна не менше, ніж зараз вам необхідні водійські права. Державна ліцензія була гарантією того, що сексуальна активність її власника не вважатиметься злочином і що діти, народжені в шлюбі, будуть прийняті суспільством. Але офіційний шлюб більше не виконує цю роль. У деяких країнах сьогодні люди мають конституційне право на сексуальні стосунки, навіть якщо вони не перебувають у шлюбі, та можуть ставати батьками й усиновителями, не користуючись перевагами шлюбу. Тепер, коли шлюб не є юридичною умовою для занять сексом і виховання дітей, роль державного ліцензування видається менш важливою.