bookmate game
uk
Free
Панас Мирний

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Відомий роман Панаса Мирного порушує значущі проблеми українського суспільства другої половини XIX ст. Глибоко розкриває автор психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання. Але навіть не де примушує нас перечитувати роман знову і знову… Крізь увесь твір стержнем проходить філософська ремінісценція, взята з Біблії і винесена у заголовок роману: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Вічне питання залишається без відповіді протягом багатьох тисячоліть і примушує нас і сьогодні замислюватися над вічним протистоянням добра і зла.
406 бумажных страниц
Уже прочитали? Что скажете?
👍👎

Впечатления

  • Makezyделится впечатлением3 года назад
    👍Worth reading
    💡Learnt A Lot
    😄LOLZ

    Довольно неплохое произведение Мирного, читается более сложно в отличие от другой украинской литературы того времени, хотя часто пишут по другому.Рекомендую для чтения в возрасте до 20 . Можно рассмотреть и вывести для себя пару советов. Роман был написан в Женеве на то время , книга описывает большой труд, тяжкие страдания простого народа . Из проблем , которые заставляет осмыслить произведение : что преследует действие людей? Зло создаёт добро? Можно-ли простить грех?
    Персонажей тут много и у каждого своя трагическая доля, а что и как вам уже следует узнать при самом чтении . Каждый в конце произведения сделает свой вывод про насилие, зло, осуждаю, презираю, сочувствую главному герою?

  • Наталя Сидорделится впечатлениемв прошлом году
    💧Soppy

    Рекомендую

  • Александр Морозделится впечатлением19 дней назад
    👍Worth reading
    💧Soppy

Цитаты

  • Таньчикцитирует3 года назад
    Ішов справді парубок. На перший погляд — йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де–где поп'ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі — теж гострі; лице довгообразе — козаче; ні високого, ні низького зросту, — тільки плечі широкі, та груди високі... Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...
  • Martaцитирует3 года назад
    «Не багатого роду!» – казала проста свита, накинута наопашки, – «та чепурної вдачi», – одмовляла чиста, бiла, на грудях вишивана сорочка, виглядаючи з-пiд свити.

    Харак. Чіпка

  • Возможно кошкацитирует2 года назад
    Ми не тiльки над скотиною знущаємося, – ми й свого брата часом черкнемо...

На полках

fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз