bookmate game
uk
Катерина Бабкіна

Заговорено на любов. Збірка

Сообщить о появлении
Загрузите файл EPUB или FB2 на Букмейт — и начинайте читать книгу бесплатно. Как загрузить книгу?
  • Anastasiia Olinaцитирует5 лет назад
    В неї червона ниточка на зап’ясті,

    блиск для губ на смак як сухе вино

    і стільки дрібниць в кишенях, і всі на щастя.

    Якщо вночі вікно залишити навстіж—

    вересень прийде і всядеться в це вікно.

    Якщо вночі залипати надовго з другом,

    якщо писати пальцем ім’я на склі

    і витирати, спадає якась напруга.

    Ранок виходить добрий, і дуже круглий

    відбиток чашки лишається на столі.

    Якщо скінчились сливи— почнуться груші,

    інший сезон свої принесе дива.

    Якщо вікно залишити— вітер ворушить

    мокре волосся, і небо кольору мушель,

    і, ніби приплив, у дворі шелестить трава.
  • Anastasiia Olinaцитирует5 лет назад
    Світла стає все менше, й воно таке,

    знаєш, як димом викопчене— запашне і терпке,

    ніби пропущене через бризки прибою,

    ніби трава на скелях— легке, тонке

    і прозоре, як вода в криницях перед зимою.

    Ночі стають все довші, й вони такі,

    знаєш, як виноград перестиглий, п’янкі, липкі

    і зім’яті; і в такі цих ночей провалюєшся глибини,

    якщо поруч на відстані простягнутої руки

    не знаходиш плече або теплу спину.

    Особисті кордони змінюються. Це якось так,

    знаєш, ніби раптом хтось подав тобі знак

    і ти біжиш і ховаєшся, з усіх сил зберігаєш спокій і тишу;

    і якщо для когось ще колись увімкнеш свій маяк,

    то тільки після того, як забудеш, що став сильніше.

    Якщо ця осінь хоч щось взагалі від тебе залишить.
  • Anastasiia Olinaцитирует5 лет назад
    Залишається тільки дівчинка, зливою вимита,

    та її засмаглі, блискучі і теплі плечі.

    На її простирадлах блакитні квіти і слоники,

    ніч в її зап’ястях пульсує захопливим темно-синім,

    це у неї білі птахи засинають на підвіконні,

    поки ти шукаєш те єдине речення припустиме.

    Бо тільки вона буде і джином тобі, і тоніком,

    тютюном, повітрям і димом.

    Поки літо в її долоні по краплі скрапує,

    поки літо перетікає поволі в щось більше, ніж

    просто вервицю добрих днів, котрі вас обох однаково

    огортають, як хмари опію, ти стоїш,

    і виходить таке ніби— я тобі, я тебе, я дякую…

    Або просто— ось моє серце, їж.
  • Anastasiia Olinaцитирует5 лет назад
    Все, що правда, зазвичай встигаєш вимовити

    на одному видихові. Решта— сторонні речення.
  • Anastasiia Olinaцитирует5 лет назад
    Літо довге. Послухай, ми будемо жити вічно.

    Абрикосів буде дедалі більше, і дика м’ята

    проростатиме крізь асфальт за містом, і чайки звичними

    колами над лиманом щовечора будуть злітати.

    Літо безкінечне. Поглянь лише на яблука і на груші,

    не було стільки груш, кажуть, з Другої світової.

    Море уночі приносить скельця, рожеві мушлі,

    ніби залишає привіти і натяки нам з тобою.

    Літо кругле, ніби горіх, не віддасть завчасно

    таємниць своїх,— ніхто його не розколе.

    Що нам з того, що груші знову вродили чомусь так рясно,

    ми ж з тобою— ні, не закінчимося ніколи.

    Літо всюди. Ніхто насправді нічого не обирає.

    Все, що має— стається, все буде правильно, значить.

    Літо добре. Ми будемо жити вічно, я точно знаю.

    Всі спасуться, мені сказали. Усім пробачать.
  • Victoria Dembrovskaцитирует5 лет назад
    Йди. Я тебе уже, насправді, забула

    і обіцяю згадувати не часто.

    Носитиму в собі всепрощення,

    котре з повітрям ковтають жінки моєї країни—

    бачиш, ти вже майже зник, не видихаєш

    в холод осінній,

    не відкидаєш тіні,

    і кров на губах твоїх, від вітру розтрісканих,

    смакує, ніби причастя.

    В тиші міській зірка прострілює ніч на виліт,

    падає, падає, але не може впасти.

    Бажання тріпоче, загадується, пече в піднебіння.

    Не формулюється вчасно.

    Петеворюється на прощання і побажання щастя.
  • Victoria Dembrovskaцитирует5 лет назад
    Кiт у чоботях

    Це мої поля і мої сади.

    Це мої фортеці у далині.

    Мої пасовиська біля води

    і мої рибини на мілині.

    При дорозі яблуні і айва,

    зеленіє хміль, зріє виноград—

    все моє: трава, у траві мишва,

    а над нею мат польових бригад.

    Мій Чумацький шлях і в могилах прах,

    сорок сім чудес, всі АЕС і ГЕС,

    дим вогнів в лісах і кадил в церквах

    і туман увесь із озер і плес.

    Це мої комбайни і трактори,

    фабрик чорний піт й лихоманка жнив.

    Сутінки зійдуть на мої двори,

    і мої жінки заведуть там спів.

    Це мої кордони і наркота,

    це мої наливки і самогон,

    це мої сини в теплих животах

    достигають в мріях про закордон.

    Мої божевільні від дня до дня

    восхваляють Господове ім’я.

    Це моя країна. І вся хуйня

    в цій країні також лише моя.

    Тож чого ти хочеш, безжальний світ?

    Що ж мене висмоктуєш у журбі?

    Я і певний брід, і смачний обід,

    і жінок, і рибу віддав тобі.

    Розтисни кулак, напрямок чи знак

    поміняй на все неземне й земне—

    де ховаєш ту, котра просто так,

    без мого усього прийме мене.
  • Victoria Dembrovskaцитирует5 лет назад
    Їй ночами бачаться сонця відблиски на воді,

    перельоти, нічні кордони, на піску цуценят сліди,

    річкові порти і незнайомі дорожні знаки,

    а він тим часом на кухні курить і думає: Господи, забери

    весь наступний рік, або два, або навіть три,

    все одно вони всі однакові.
  • Victoria Dembrovskaцитирует5 лет назад
    Спершу вони лежать на розстеленому рушнику,

    рахуючи родимки на тілах і камінці в піску,

    і дурниці виписують теплими пальцями на вогкому глеї.

    І він на море дивиться й каже— господи, забери

    назад весь минулий рік, а ще краще— три,

    а натомість випиши ще таке літо з нею.
  • Victoria Dembrovskaцитирует5 лет назад
    Комусь «Куба лібре» і літні тераси напівпорожні,

    і окуляри затемнені, і фото удвох з руки,

    і ніби кричати хочуть: нам все ще насправді можна,

    ми будемо цілуватися, доки ці дні тривожні

    не заповзуть просто в наші кишені і рюкзаки.
fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз