Янголи і демони

Нацисти запозичили свастику в індусів, християни взяли хрест у єгиптян

що наука й релігія — як олія й вода… непримиренні вороги, які ніколи не зійдуться

Наука каже мені, що Бог мусить існувати. Мій розум каже, що я ніколи не зрозумію Бога. А серце каже, що я й не повинна розуміти.

Так чи інакше, усі ми шукаємо істини — тієї, що більша від нас.

Думки можуть завдати набагато більше страждань, аніж тіло.

Іноді божественне одкровення означає лише, що розум налаштувався чути те, що серце вже давно знає.

«Говоріть про мене що завгодно, тільки правильно вимовляйте моє ім’я!»

Віра... будь-яка віра... — це переконання, що існує щось такс, чого ми ніколи не зрозуміємо і перед чим відповідальні... З вірою ми відповідальні одне перед одним, перед собою й перед вищою істиною. Релігія недосконала, але тільки тому, що й людина недосконала.

Ви ж стверджуєте, що якби сила тяжіння чи вага атома були хоч на йоту іншими, то всесвіт складався б лише з мертвого туману, а цих дивовижних небесних тіл не було б і сліду. І в цьому ви не вбачаєте руки Божої? Невже справді легше повірити, що ми просто витягнули з колоди щасливу карту? Одну на багато мільярдів? Невже ми так духовно зубожіли, що ладні радше вірити в математичну неможливість, аніж у силу, могутнішу від нас?

Книжки з фізики кажуть нам, як створити ядерну реакцію, однак не містять розділу, який би нас запитував, добре це чи погано.