що мене хтось дратуватиме, я добре подумаю над тим, що я
хочу сказати, щоб покращити наші стосунки. Я зачекаю, поки за-спокоюсь, а потім запитаю, чи готова інша людина вислухати мене.
Адекватне ставлення до себе
• Я пам’ятатиму, що не потрібно завжди бути досконалою людиною. Я робитиму те, що потрібно, не зациклюючись на ідеї, що треба зробити все ідеально.
• Коли я втомлюся, я відпочину або займуся чимось іншим. Мій
рівень фізичної енергії підкаже мені, коли я перевантажую себе. Я
не чекатиму травми чи хвороби, яка змусить мене зупинитися.
• Коли я зроблю помилку, я визнаю, що це — частина людської природи. Навіть якщо я думаю, що все передбачила(в), може статися
щось неочікуване.
• Я пам’ятатиму, що кожна людина несе відповідальність за власні
почуття й чітке висловлення своїх потреб.
• Я буду поводитися з людьми ввічливо, але я не маю здогадувати-ся, чого вони хочуть.
Відверте спілкування й активне прагнення бажаних результатів
• Я не очікуватиму від інших, що вони знають, чого я хочу, якщо
я про це не говорила(в). Якщо людина піклується про мене, це не
значить, що вона автоматично знає, що я відчуваю.
• Якщо близькі мене засмутять, я проаналізую свої болісні відчуття, щоб зрозуміти, яка за ними ховається потреба. Після цього я
прямо скажу, як вони можуть задовольнити її.
• Коли хтось поранить мої почуття, спочатку я спробую зрозуміти
свою реакцію. Щось у діях цієї людини викликало емоції з мого
минулого чи вона зробила щось, не подумавши про мої почуття?
Якщо людина справді виявила нечутливість до мене, я попрошу її
вислухати мене.
• Я уважно ставитимуся до почуттів інших людей і, якщо вони не
будуть відповідати мені взаємністю, попрошу їх бути уважнішими, а потім відпущу ситуацію.
• Я запитуватиму стільки разів, скільки буде потрібно, щоб отримати від людини чітку відповідь.
• Коли я втомлюся від спілкування, я ввічливо скажу про це й запитаю, чи зможемо ми продовжити іншим разом. Я спокійно поясню, що зараз у мене просто закінчилися сили.