Львів. Смаколики. Різдво (збірник)

Тоді струшую з себе дрімоту, відтуляю фіранку і дивлюся у вікно. Яка розкішна цьогоріч зима! Стільки снігу намело, багато морозу (зі стріх не капне), і… багато сонця. Так і має бути такого дня.

Та час лікує, і залишилися велика світла пам’ять і любов у серці. Різдво для мене — це назавжди ти, сонце моє, мій янгол, бабусю

Мені здавалося, що так триватиме вічно і — що ти вічна! А вічною виявилася твоя любов до мене.

Світ довкола такий, яким його бачимо і відчуваємо. Сприймаємо крізь власну внутрішню призму, тому перш за все мусить бути позитив. «Гарний настрій — у нас усередині! Його потрібно лише звільнити…»

На площу Ринок м’яко опустилася різдвяна ніч, сповнена химерних див і магічних перетворень.

Кажете, магія міста? Ми навчилися її продавати, магія міста — то для заїжджих.

Ми стомились перейматися. Ви мене розумієте? Ми засиділися, ми застигли. Ми нудили світом, а світ нудив нами, обивателями.