uk
Джоан Гарріс

Ожинове вино

Сообщить о появлении
Загрузите файл EPUB или FB2 на Букмейт — и начинайте читать книгу бесплатно. Как загрузить книгу?
Джей — відомий письменник, що втратив натхнення і життєві орієнтири. Він живе дитячими спогадами, у яких завжди літо і старий Джо з його чарівним вином та фантастичними історіями. Коли ж Джей нарешті зважується відвідати «місце сили» свого дитинства, то замість хати Джо знаходить лише руїну — і кілька пляшок його особливого вина, здатного магічним чином змінювати життя. Тоді чоловік раптово вирішує покинути все і купує старий будинок у французькому містечку Ланскне-су-Танн. Здається, тепер він нарешті здобуде втрачене натхнення, визнання та захмарні гонорари. Однак несподівано для себе Джей опиниться перед вибором: якого життя він хоче насправді? Того, в якому немає місця казці та мріям, але є гонорари й слава? Чи іншого, сповненого буденних радощів, простих речей і любові — солодкої, як особливе вино старого Джо?..
Эта книга сейчас недоступна
347 бумажных страниц
Уже прочитали? Что скажете?
👍👎

Впечатления

  • Ганнаделится впечатлением3 месяца назад
    👍Worth reading
    🌴Beach Bag Book

  • Diana Yatsenkoделится впечатлением8 месяцев назад
    👍Worth reading

  • tinar7делится впечатлением9 месяцев назад
    👍Worth reading

Цитаты

  • Diana Yatsenkoцитирует9 месяцев назад
    У нього мільйон голосів. Воно розв’язує язики, примушує вибовкнути таємниці, про які ви б мовчали довіку, навіть такі, про які й гадки не мали. Воно кричить, голосно співає, шепоче. Воно розповідає про великі діяння, амбітні плани, трагічні кохання й жахливі зради. Воно заходиться від реготу. Тихенько посміюється саме до себе. Рюмсає перед дзеркалом. Витягає на поверхню події минулих літ і спогади, які краще б забути.
  • Yulia Yurchakцитируетв прошлом году
    Хотілося б думати, що на них чекає щасливий фінал. Але це знання мені тепер недоступне. Я підкоряюсь іншій хімії. Весело випарюючись у повітря, я наближаюся до розгадки власної таємниці, але не бачу жодних фантомів, не пророкую майбутнє, навіть блаженне теперішнє мені видно так собі — крізь скло, нечітко
  • Yulia Yurchakцитируетв прошлом году
    Літо — це двері, прочинені у таємний сад

На полках

fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз