Емоційна спритність. Як почати радіти змінам і отримувати задоволення від роботи та життя

треба пам’ятати, що чиясь негативна оцінка рідко буває об’єктивною77 і що нема рації вважати цю критику істиною та, далебі, не слід її залучати до власної самооцінки.

Насправді негативність — нормальна. Це фундаментальний факт. Ми так влаштовані, аби іноді мати негативні відчуття. Просто така людська природа. Надмірність стресу через позитивну налаштованість — це результат того, що наша культура, образно кажучи, заліковує нормальні коливання наших емоцій, а суспільство часто дослівно заліковує невгамовних дітей і жінок з перепадами настроїв.

Власне, одним із великих парадоксів людського досвіду є те, що ми не можемо змінити себе й наші обставини, не прийнявши того, що існує зараз. Прийняття — перед­умова зміни.

Мавпячий мозок переймається спонуками минулого («Я не можу вибачити те, що він вчинив») і повабом майбутнього («Не дочекаюсь, коли піду до менеджера і висловлю йому свою думку»).

«Мавпяче мислення» — це термін з галузі медитації, що описує нескінченну внутрішню балаканину, що перестрибує з теми на тему, як мавпа — з дерева на дерево.

Чоловіки — з Марса, жінки — з Венери»

Бути емоційно спритним означає знати й сприймати всі свої емоції, навіть уважаючи найскладніші з них уроком для себе. Це значить виходити за межі обумовлених або запрограмованих когнітивних і емоційних реакцій (ваші гачки), аби в будь-який момент жити із чітким розумінням обставин та відповідно реагувати і діяти згідно з вашими найдорожчими цінностями.

більше, розкручуючи ці уявні драми в голові, ви не живете поточною миттю. Ви не помічаєте квітів у парку й цікаві обличчя в потязі.

Життя стає набагато простішим, коли не треба аналізувати кожний варіант вибору

сегрегації