Лікар та душа. Основи логотерапії

Життя ставить перед нею проблеми, і їй слід розв’язувати їх, а розв’язати можна, тільки взявши на себе відповідальність за своє життя.

«Невротик, який учиться сміятися із себе, навчиться керувати собою і, можливо, одужає».

Гордона В. Оллпорта «Індивідуум і його релігія»:

хворих на шизофренію відбувається пасивізація досвіду психічних функцій. Ми вважаємо це універсальним законом психології шизофренії

хворого на меланхолію (коли розрив між тим, що є, і тим, що має бути, уявляєтья як прірва) виникає відчуття відмови від себе, від світу, від життя та його сенсу.

Меланхолік уважає себе безвартісним, а своє життя безглуздим і тому проявляє схильність до самогубства.

Кронфельд характеризував екзистенційний досвід у шизофренії як досвід «передбачуваної смерті». Про меланхолію також можна сказати, що це досвід «постійного судного дня».

Коли йдеться про меланхолію, то психофізична недостатність відчувається як напруга між тим, ким є людина, і тим, ким вона повинна бути. Меланхолія перебільшує ступінь того, наскільки людина не відповідає своєму ідеалу.

Нормальна людина хоче покладатися на того, кого любить, а хворий на невроз прагне оргазму, спрямовує себе тільки на це, погіршуючи свою сексуальну потенцію. Здорова людина прагне хоча б часткового розуміння частини світу, тоді як хворий на невроз нав’язливих станів бажає відчуття цілковитої очевидності і через це постійно перебуває в безкінечному «конвеєрі». Здорова особа готова до відповідальності за своє існування, тоді як невротик із його нав’язливою скрупульозністю прагне лише відчуття (хоч і абсолютного) спокійної совісті.
Хворий на невроз нав’язливих станів зневажає реальність, яку здорові люди використовують як трамплін до екзистенціальної свободи

ананказм є лише схильністю до певних особливостей характеру, таких як педантичність, надмірна любов до порядку, або фанатичної чистоти, надмірна скрупульозність. Ці риси насправді цінні для культури. Вони серйозно не перешкоджають тому, хто їх має, чи його оточенню. Вони є лише ґрунтом, на якому реальний невроз нав’язливості може прорости, хоча це й необов’язково.