bookmate game
uk
Books
Ентоні Дорр

Все те незриме світло

Лауреат Пулітцерівської премії!
Боязкий хлопчик і сліпа дівчинка зустрілися серед полум`я війни. Вони намагаються вижити і врятувати рідних людей.
Це книжка про кохання і смерть, про те, що робить з нами війна, про те, що незриме світло переможе темряву. Laureat Pulіtcerіvs'koї premії!
Bojazkij hlopchik і slіpa dіvchinka zustrіlisja sered polum`ja vіjni. Voni namagajut'sja vizhiti і vrjatuvati rіdnih ljudej.
Ce knizhka pro kohannja і smert', pro te, shho robit' z nami vіjna, pro te, shho nezrime svіtlo peremozhe temrjavu.
445 бумажных страниц
Дата публикации оригинала
2018
Год выхода издания
2018
Издательство
Glagoslav Distribution
Уже прочитали? Что скажете?
👍👎

Впечатления

  • b4869487749делится впечатлением2 года назад
    👍Worth reading
    💧Soppy

    Дивовижна історія. Про зруйновані життя, про війну, яка ніколи нічого доброго не принесла. Про силу і слабкість духу. Як незряча дівчинка сильніша духом за німецького солдата, який був дуже розумний, але побоявся піти проти системи. Важко читається через події в Україні, але читати такі твори треба.

  • Daria Herasymenkoделится впечатлением7 месяцев назад
    👍Worth reading
    🔮Hidden Depths
    💡Learnt A Lot
    🎯Worthwhile
    🐼Fluffy
    💧Soppy

    Спочатку подивилась серіал , а потім знайшла книжку і прочитала. Може трошки не співпадають . Але щодо книги , то просто фантастична ! Дуже цікава історія ! Рекомендую до прочитання всiм , хто не читав ! 😊 Думаю , що багатьом сподобається ! 😊

  • Mykola Vyshniakovделится впечатлением6 месяцев назад
    👍Worth reading
    🔮Hidden Depths

    Важка робота на яку автор, ніби дивиться зі сторони не розділяючи сторони на агресора та жертва, де жалю автора вистачає на всіх — і на потерпілих, і на тих що лише виконують наказ. Роман про тяготи війни, про сприйняття різних думок, про те що покарання стане на всіх (навіть якщо ви були проти суцільної агресії), про вміння прощати і про почуття провини яке обовʼязково чекає тих, хто збирається жити ще довго за злочини минулого.

    І це аж ніяк не сентиментальний роман про німця з француженкою , які захищають один камінчик

Цитаты

  • sokirkomцитирует2 года назад
    що буде, коли кинути жабу в каструлю з холодною водою, а тоді повільно закип’ятити? Знаєте, що тоді буде? — Марі-Лор чекає відповіді. Картопля парує. — Жаба звариться.
  • nataremisseцитирует4 года назад
    Часом безпечнішого місця за око бурі не знайти.
  • kallistoцитирует5 лет назад
    «Уявіть собі вуглину, що горить у печі у вас удома. Бачите її, діти? Цей шматок вугілля колись був зеленою рослиною, папороттю або очеретом, що ріс мільйон років тому, чи, може, два мільйони років, чи сто мільйонів років тому. Ви можете собі уявити сто мільйонів років? Усе своє життя щоліта листя цієї рослини вбирало в себе стільки світла, скільки могло, й перетворювало енергію сонця на поживу для себе. У кору, гілочки, у стебла. Бо рослини живляться світлом, майже так само, як ми вживаємо їжу. Але потім рослина померла й, певно, упала у воду, згнила й стала торфом, а торф лежав у землі роки й роки, мільйони яких минали, мов місяць, а десятиліття чи, може, навіть усі ваші життя пролітали як мить, як клацання пальців. І от урешті торф висох і перетворився на камінь, і хтось його викопав, і вугляр приніс його до вас додому, й, може, ви самі донесли його до печі, й тепер те сонячне світло — сонячне світло, якому сто мільйонів років, — сьогодні ввечері зігріває ваш дім…»

На полках

fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз