Карл Саган

Люди, як і всі примати, — істоти соціальні, нам потрібна компанія. Ми ссавці і, щоб продовжити свій рід, піклуємося про потомство. Батьки усміхаються дітям, діти усміхаються у відповідь — так формуються сімейні зв’язки

Якщо в голові у людини немає нічого, крім скепсису, то новим ідеям до неї не достукатися. Так нічого не навчишся. Станеш похмурим мізантропом, переконаним, що світом керує нонсенс.

Людина, яка емігрувала у світ безкомпромісного скептицизму, може не помітити (а то й заперечити) нове слово в науці. У кожному разі, це не шлях розуміння і прогресу. Самого скептицизму замало.

Некритично сприймати будь-яку думку, гіпотезу, ідею — це все одно, що бути невігласом.

Вистежуючи здобич, дикун проявляє таку спостережливість, таку точність індуктивних і дедуктивних висновків, що якби він займався чимось іншим, здобув би репутацію справжнього вченого. Роботою розуму вправний мисливець і воїн набагато перевершує простого англійця.

Якщо перед суспільством не стоять нові виклики, зовнішні чи внутрішні, якщо воно може обійтися без кардинальних змін, то й нові ідеї в ньому не виникатимуть.

Якщо байдужістю, неуважністю, некомпетентністю, неприйняттям скептицизму ми відбиваємо в дітей охоту до науки, то залишаємо їх беззахисними і беззбройними перед майбутнім.

Знаючи, що істина буває жорстокою, ми сподіваємося, що ілюзія дасть нам розраду.

Ubi dubium ibi libertas. Де сумніви, там і свобода.

Школярам розповідають про флору і фауну у відриві від теорії еволюції; на уроках історії запитують дати й імена королів і нічого не кажуть про природу влади і роль людських пристрастей. На уроках мови не розповідають, звідки беруться нові слова і куди діваються старі. На уроках хімії не розповідають, як і чому виникають хімічні елементи.