Карл Саган

Люди, як і всі примати, — істоти соціальні, нам потрібна компанія. Ми ссавці і, щоб продовжити свій рід, піклуємося про потомство. Батьки усміхаються дітям, діти усміхаються у відповідь — так формуються сімейні зв’язки

Розум людський — не прозоре світло, його забарвлюють воля і пристрасті, а це породжує в науці речі, що їх людина собі бажає. Ми охочіше віримо в істинність речей, яким віддаємо перевагу. Розум відкидає важке — бо не має терпіння вести дослідження далі;

Адже не допускаємо ми думки, щоб дорослі люди слухали такі казки. Навіть коли діти плачуть так, що серце розривається, ми не маємо звички втішати їх казками.

Адже не допускаємо ми думки, щоб дорослі люди слухали такі казки. Навіть коли діти плачуть так, що серце розривається, ми не маємо звички втішати їх казками.

люди самі собі не наважуються зізнатися, — писав філософ Девід Г’юм, — у сумнівах, що їх викликають ці речі. Беззастережну віру вони зробили чеснотою і ховаються від власного невір’я за гучними словами й безсоромним блюзнірством

Основа моралі... це відмова від віри в те, що не має за собою доказів, і від повторення безглуздих слів про речі, не доступні знанню.

рекламній культурі повно подібних речей. Не питай. Не думай. Просто купи.

Проплачена реклама, особливо з вуст справжніх або вигаданих експертів, — це тропічна злива обману. Рекламодавці мають покупців за ідіотів і підривають віру суспільства в наукову об’єктивність.

співчувай простакам чи не співчувай, але коли держава й суспільство забувають про критичне мислення — чекай катастрофи.

Скептичне мислення — це вміння наводити й розуміти адекватні аргументи та розпізнавати хибні й підробні (це особливо важливо). Річ не в тому, подобається нам конкретний висновок чи ні, а в тому, чи справді він випливає із засновку і чи правильно цей засновок сформульовано.