Олена Пчілка

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) народилася 29 червня 1849 року в місті Гадячі на Полтавщині в сім’ї дрібного поміщика. У родині було шестеро дітей, найвідомішими з яких стали саме Олена Пчілка та Михайло Драгоманов. Початкову освіту отримала вдома. Батьки прищепили їй любов до літератури, до української народної пісні, казки, обрядовості. З 12 років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіонаті шляхетних дівчат, який закінчила у 1866. 1868 року, одружившись із П. Косачем, Олена Пчілка виїхала до Новограда-Волинського, де служив її чоловік. Тривале перебування на Волині дало їй змогу зібрати чудовий етнографічний матеріал, що згодом ліг в основу великої праці «Український орнамент». Два сини й чотири дочки виростила сім’я Косачів, серед яких і була Леся Українка. Вихованням дітей Олена Пчілка займалась сама. 1886 р. виходить перша збірка поезій Олени Пчілки під назвою «Думки-мережанки», публікуються її оповідання та вірші в українському журналі «Зоря». У кінці 90-х років родина Косачів переїжджає на постійне мешкання до Києва. Ольга Петрівна завідує літературним відділом «Київського літературно-артистичного товариства», виступає з доповідями про українських, російських та польських письменників, пише нариси та спогади про видатних діячів української культури. У 1906–1914 — видавець журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908–1914), «Газети Гадяцького земства» (1917–1919). Ольга Петрівна Драгоманова була активною громадською діячкою, вона боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року в Києві.
годы жизни: 29 июня 1849 4 октября 1930

Цитаты

Ульяна Санитовичцитирует2 года назад
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік…
Ульяна Санитовичцитирует2 года назад
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Ульяна Санитовичцитирует2 года назад
Так сміявсь — аж заливався,
Аж від реготу качався,
Кулаками очі тер —
Потім лопнув і помер.

Впечатления

Іван Міліхевичделится впечатлениемв прошлом году
💡Learnt A Lot
🎯Worthwhile
👍Worth reading
🐼Fluffy

fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз