Ренсом Ріґґз

війна — це…

— Вірус, — підхопив Г’ю.

— Що «не визнає кордонів»

Подеколи стара світлина, давній друг чи вицвілий од часу лист нагадає, що ви вже не той, ким були колись, бо ж людини, яка мешкала поміж інших, мала певні цінності, робила той чи інший вибір, щось писала, більше немає. Самі того не помічаючи, ви здолали величезний шлях; дивне стало звичним, а звичне — якщо не дивним, то принаймні незручним чи недоладним.

Допоможи мені допомогти тобі

Ми не були супергероями чи природже­ними борцями, нас змусили грати цю роль. Ми були звичайними

Вони почали вмирати.

усі до одного біженці

Мінливі думки звичайних не належать до переліку того, що мене найбільше турбує

Авжеж, ми будемо біженцями, — підтвердила пані Волове Очко, — але живими, Ізабель

Мінливі думки звичайних не належать до переліку того, що мене найбільше турбує

Авжеж, ми будемо біженцями, — підтвердила пані Волове Очко, — але живими, Ізабель.