Ренсом Ріґґз

Тисячі жахливих припущень вже випустили свої кігті, намагаючись учепитися за мою свідомість, однак я ще не міг дозволити собі їх впустити

Була така скороминуща мить, коли я подумав, що ми встигнемо його впіймати, що солдатів оточує юрба, а самі причм

Мій зв’язок з цим новим, незнайомцем, був дуже слабким і ненадійним. Порожняк неначе відчув, що я намацую ключ до його мозку, бо зненацька підсми

Я широко йому всміхнувся.

Бо у коридорі чатує Шарон, тому через нього ми вийти не зможемо.
Вряди-годи в мене

Ми заховалися між стіною та громіздким укритим простирадлом монолітом у найдальшому кутку, який тільки могли знайти, залізши у такий тісний закапелок, що навіть не могли повернутися одне до одного обличчями. Холоднеча, в

Шарон відійшов у куток, де він міг скільки завгодно кукситися і водночас прислухатися до нашої розмови.
Еммі кортіло

Тисячі років люди брали звідти душі, повертали їх перед смертю, і все було в ажурі. А потім одного дня хтось дотумкав, що в Бібліотеку можна залізти, навіть якщо ти не збираєшся вмирати. І він таки туди заліз і пограбував її. Він викрав наймо

ь було від тебе потрібно.
І насамкінець він відкрив фото підлітка з парою великих крил, розправлених за плечима, схожих на совині. Він сидів, трохи згорбившись, на п’єдесталі й з тихим презирством дивився в об’єктив

Із затемненої кімнати праворуч від нас вигулькнув якийсь чоловік. До пояса він був оголений, обличчя прикривала проста біла маска. Він трохи постояв там, де починався коридор, неначе збирався на силі.
А потім задер