uk

Марк Леві

  • melancholy_hazeцитирует2 года назад
    Усе пережити неможливо, тож варто зосередитися на головному, а «головне» у кожного своє.
  • smagina1цитирует2 года назад
    Життя часом спізнюється, але ж головне, що воно зрештою все віддає, правда?
  • Anna MAIROANцитирует2 года назад
    Діпак — представник професії, що вимирає. Чоловік і сам не знає, засмучує його цей факт чи сповнює гордості
  • Анастасия Еленокцитирует2 года назад
    вона приготувала його улюблену страву, викликало ще більше здивування. Лалі подавала таке частування лише на свята. Хоча, може, у його дружині нарешті переміг здоровий глузд. Навіщо обмежувати радощі рідкісними нагодами?
  • Аня Корниенкоцитируетв прошлом году
    Найкраще ми робимо лише те, що робимо з власної волі
  • Кирилл Орленкоцитирует9 месяцев назад
    Ніхто не здатен зробити щось велике сам. Ті, хто мають іншу думку, вважають себе кращими за решту
  • b3913215386цитирует3 месяца назад
    Сучасний ліфт обійшовся б мешканцям значно дешевше. Але як виміряти цінність вітання та уважного ставлення? Як оцінити терплячість того, хто делікатно залагоджує конфлікти між сусідами, важливість того, хто зігріє ваші ранки добрим словом, підкаже, котра година, не забуде про ваш День народження, пригляне за квартирою, доки ви мандруєте, і втішить своєю присутністю, коли ви повертаєтесь у самотній дім на порозі ночі? Ліфтер — значно більше, ніж професія. Це духовний сан.
  • b3913215386цитирует3 месяца назад
    Я тобі цього не пояснювала. Принаймні не так. Вона страждає на щось на кшталт стокгольмського синдрому й так мало себе цінує, що почувається вдячною за крихти кохання, які він їй дає.
  • b3913215386цитирует3 месяца назад
    Столик у мене за спиною.
    — Звідки тобі знати, що вони на нас дивляться?
    — Відчуваю, от і все.
  • b3913215386цитирует3 месяца назад
    Вечори Хлої з батьком часто завершувалися маленькою грою, що дарувала задоволення їм обом. Вони пильно дивилися одне на одного, і кожен намагався вгадати, про що думає інший, спираючись тільки на міміку чи порухи голови. Цю розвагу завжди помічали люди за сусідніми столиками. То була рідкісна мить, коли Хлої подобалося, що за нею спостерігають, адже дивилися саме на неї, а не на її інвалідний візок.
fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз