Ніна Джордж

Найкраще пізнаєш свого чоловіка лише після того, як він тебе покине.

тара, то й що? Старість — не хвороба. Усе старіє, навіть книги. Та хіба ви чи будь-хто, стаєте менш цінними або менш важливими лише тому, що прожили трохи довше?

Краще пориньте в скарби книжок, аніж ви влізете в безглузді стосунки з чоловіками, які будуть вас усіляко зневажати, або сядете на ідіотські дієти, бо ви, бач, виявитеся недостатньо стрункою для одного чоловіка або недостатньо дурною для іншого.

Книги захищають від дурощів. Від непотрібних сподівань. І від непотрібних чоловіків. Книги обеззброюють вас любов’ю, силою та знаннями. Це любов із глибини душі.

Мушу розмовляти дуже тихо. Вона так довго плакала, що, мабуть, геть висохла і може розсипатися, якщо говорити надто голосно.

Месьє Одинак дивувався, як можна було, так глибоко все переживаючи, досі залишатися живим.

Що далі йшло їхнє життя, то обережніше ставилися старі до свого майбутнього: нічого не повинно загрожувати часу, який їм ще залишився. Ось чому вони більше не подорожували. Ось чому вони зрубували старі дерева біля хат, щоб ті не впали на їхні дахи. Ось чому більше не ризикували переходити річку по сталевому трапу завтовшки п’ять міліметрів.

Часто буває, що не ми створюємо слова, а слова, які ми використовуємо, створюють нас.

«У нас лише одне життя. Я хочу провести своє з тобою, але не перешкоджаючи твоєму»

Щодо болю — від нього світ меншає.