Олена Оксенич

Щоранку усвідомлюйте, що можете не дожити до вечора, А щовечора — що можете не дожити до ранку.

Насолоджуйся життям, поки можеш». Удовольняй свої апетити зараз, бо всі ми рано чи пізно закінчимо, як наші друзі на столі.

Ми ніколи не буваємо такі міцні, як нам здається».

«Цікаво, я зараз дивлюся на кохання чи на одержимість?» — спитала себе детектив.

Іноді їх неможливо відрізнити.

Щоранку усвідомлюйте, що можете не дожити до вечора, А щовечора — що можете не дожити до ранку.

«Ми колись були живими, як і ти. Невже ти думаєш, що можеш утекти від того майбутнього, яке тут бачиш?»

Завжди краще захоплюватись найкращими серед ворогів, аніж найгіршими серед друзів, чи не так, Коменданте?

Як і всі відмінники, я прагнув лише схвалення, нехай би й від дурнів.

Він служив своїй країні за копійки, бився у війні, якою керували американці, й дійшов практичного висновку, що державна допомога — винагорода, ліпша за медаль.

Ти вмієш говорити, і це чимало важить. Та не лише це. Ти чудовий слухач. Ти опанував загадкову східну посмішку, сидиш тут, киваєш, спочутливо морщиш лоба, щоб люди говорили далі, думаючи, що ти повністю згоден з усім, що вони кажуть, а сам не кажеш ані слова.