І взяв він вогонь палаючий, і вийшла з нього Ліліт. І вдихнув Бог у неї душу свою
shakunka03цитируетв прошлом году
— Знаєте, коли я ще вчився, був випадок в одному з пологових будинків, — тихо сказав Михайло, намилюючи руки. — Ні з того ні з сього почали вмирати породіллі та їх немовлята. Напевно, тому я і вибрав собі таку спеціалізацію
shakunka03цитируетв прошлом году
тебе благо, а що зло. Для Бога цього не існує.
І дивився Адам на дружину свою і не розумів: як? Хіба те, що творить він не благо?
І сказала Ліліт: він дозволив тобі впасти. Ти злякався. Ти відчував біль. Благо це?
Мовчав Адам.
Але нетерпляча була Ліліт: скажи мені, Адаме? Чи створив для тебе Бог зло?
І шепотів Адам тихо: так.
Посміхалася переможно Ліліт і казала: ні. Він не творив тобі зла.