Типова україномовна збірка-антологія сучасників. Тут тобі і типовий прозаїчний Жадан, і кіберпанковий Кідрук, і детективний Андрухович, і Фоззі зі своїм власним стилем (ще й оця от панночка, яка начебто українка, але жах як кічиться, що вийшла заміж за француза). Все це зведено до єдиного цілого і читається як одна суцільна історія, яка врешті-решт є доволі таки хорошою.
Отримала неймовірне задоволення від опису Києва столітньої давності і відбірної української лайки Христини 😃
Детективна історія тримала в напрузі від початку до кінця і дивувала несподіваними поворотами.
Тішуся, що можу читати такі захопливі детективи саме українського автора)