Кларісе Ліспектор

  • Вікторія Корчевськацитирует2 года назад
    це ще вищий рівень свободи: не боятися бути незрозумілим.
  • Max Labovichцитирует2 года назад
    Бо є право на крик.
    Тому я кричу
  • wsmnuuцитирует2 года назад
    Всім, що знаю, я завдячую життю. Життя багато чому вчить, навіть якщо ви цього не усвідомлюєте. Тож ви знаєте значно більше, ніж можете собі уявити, і лише вдаєте, що ви не знаєте.
  • wsmnuuцитирует2 года назад
    Ясна річ, як будь-який письменник, я відчуваю спокусу вживати соковиті терміни: мені відомі пишні прикметники, м’ясисті іменники й витончені дієслова, що своєю гостротою пронизують повітря, адже слово — це дія, ви згодні? Але я не прикрашатиму своє слово, бо якщо, торкнувшись хліба цієї дівчини, я перетворю його на золото, то ця юна дівчина не зможе зʼїсти його й помре від голоду. Тому я повинен говорити просто, щоби передати її тендітне й хитке існування
  • wsmnuuцитирует2 года назад
    Хочу попередити, що ця дівчина не усвідомлює себе, живе, пливучи за течією. Якби у неї вистачило дурості запитати себе: «Хто я?», вона перетворилась би на порох. Питання «Хто я» породжує потребу. А як її задовольнити? Той, хто діймає себе питаннями, втрачає цільність
  • wsmnuuцитирует2 года назад
    розумію, що кожен прожитий день — це день, украдений у смерті
  • wsmnuuцитирует2 года назад
    Справи йшли так добре, що я вже почав хвилюватися: те, що повністю дозріває, може зігнити.
  • wsmnuuцитирует2 года назад
    Вона кружляла й танцювала, тому що, залишившись одна, вона стала в-і-л-ь-н-о-ю! Вона використає всі переваги так нелегко завойованої самотності: і ввімкнене на повну гучність радіо, і простір кімнати без Марій. Вона позичила у господині квартири трохи розчинної кави, попросила в неї також окропу в борг і випила все перед дзеркалом, аби лишень не втратити себе. Можливість знайти саму себе була благом, якого вона не знала раніше. «Мабуть, я ніколи в житті не була такою щасливою, як зараз», — думала вона. Вона нікому нічого не була винна, і ніхто не був винен їй. Вона навіть дозволила собі таку розкіш, як нудьга, і це була особлива нудьга.
  • wsmnuuцитирует2 года назад
    У ці останні три дні, один, без своїх героїв, я зникаю як особистість, вилізаю сам із себе, як з одягу. Знеособлююся, аж поки не засну.
  • wsmnuuцитирует2 года назад
    Макабеа легко знайшла будинок мадам Карлоти, і це здалося їй добрим знаком. Одноповерховий будиночок містився зліва за рогом, і між камінням бруківки пробивалася трава — вона одразу звернула на неї увагу, тому що завжди помічала все дрібне й незначне. Поки Макабеа натискала на кнопку дзвоника, в її голові блукала думка про те, що трава — це так легко і просто. В її голові часто виникали різні безпричинні думки, бо, незважаючи ні на що, вона мала внутрішню свободу
fb2epub
Перетащите файлы сюда, не более 5 за один раз