Максим Кідрук

Обожнюю книги Кідрука, бо у них завжди є багато цікавої нової інформації, яка абсолютно непотрібна середньо статистичній людині, але якою можна виї**нути** (якщо ти до кінця оповіді цю інформацію не забудеш, звісно. Я зазвичай забуваю 🥲). Основна задумка - супер, частину книги, де вона втілена читаєш і не можеш відірватися, але все інше, ну вашу маму.... Я думала, що поїду в джунглі швидше, ніж головні герої. ДОВЖЕЛЕЗНИЙ нуднуватий і трошки непотрібний вступ у сотні сторінок, де персонажі розкриваються з одного боку, щоб потім в екстремальних обставинах виявитися абсолютно іншими людьми 🫠 Не зрозуміло, чому деякі репліки подаються англійською, хоча головні персонажі завжди неї спілкуються між собою (для антуражу?).
(СПОЙЛЕРИ) До внутрішніх мотивів персонажів теж є питання. Українець такий: "Вбивайте мого дуже розумного найкращого друга, я вам нічого не скажу. Ой, стоп, а оцю дівчину, яка мені подобається, хоча зустрічається з іншим і якій на мене АБСОЛЮТНО начхати не чіпайте - я все скажу. І БАЙДУЖЕ, ЩО ДРУГА ВБИЛИ". Це пиз****. Я могла б поскаржитися і на кінцівку (після якої вам нічого не буде зрозуміло про майбутнє героїв), але прочитала достатньо книг Кідрука і вже звикла до його відкритих і незрозумілих закінчень. 😔🤦🏼‍♀️
Цю книгу рятує дуже цікава кульмінація і основна задумка, які згладжують всі недоліки і провтики. Загалом, 7/10. 🫶💖