Сьюзен Девід

Насправді негативність — нормальна. Це фундаментальний факт. Ми так влаштовані, аби іноді мати негативні відчуття. Просто така людська природа. Надмірність стресу через позитивну налаштованість — це результат того, що наша культура, образно кажучи, заліковує нормальні коливання наших емоцій, а суспільство часто дослівно заліковує невгамовних дітей і жінок з перепадами настроїв.

сь як випадкова думка може перетворитися на постійний гачок:
внутрішнє базікання + змішування думок + емоційний удар = на гачку

рок: коли мозок працює в режимі за умовчанням, потрібна гнучкість, щоб цю ваду здолати. Тому фахівці останніми помічають розумні рішення простих проблем; таке обмеження економіст Торстейн Веблен назвав «завченою нездатністю» експертів. Надмірна впевненість змушує «досвідчених фахівців» ігнорувати контекстуальну інформацію, і що ліпше експерти знають вузьку проблему, то ймовірніше, що вони скористаються готовим рішенням з банку пам’яті, ніж розглянуть конкретний випадок.

Я й досі вдячна чуттєвому змішуванню в моєму мозку: дивись, пам’ятай, відчувай, слухай, реагуй — і все це разом.

Почасти наші проблеми в тому, як ці думки ми об­робляємо.

чоловіки завжди зосереджені на розв’язанні якоїсь проблеми, а жінки — більш емоційні істоти.

розгнівані особи читали більше статей, що не збігалися з їхньою думкою, а не вдавались до негайного затвердження, — вони переважно схильні до пошуку інформації, яка підтверджує те, що ми вже вважаємо правдою.

Самоприйняття стає критичним щоразу, коли ми починаємо порівнювати

Частково це зумовлено тим, що ми радше зосереджуємося на кінцевому результаті, а не на тому, що потрібно для його досягнення.

Ми з тими, кого любимо, доки ми любимо.