Є мисляче щось, з якого зроблені всі речі, і яке в своєму первинному стані пронизує, проникає і заповнює геть усе у всесвіті.
Думка в цій субстанції створює [118] те, образ чого вона сама собі намалювала.
Людина може формувати образи речей в своїх думках, направляючи їх безмежній субстанції, і тим самим, викликати створення того, про що вона думає.
Щоб цього досягти людина повинна перейти від суперницього до творчого стану розуму; вона повинна сформувати чітку уявну картину того, що хоче, і робити все можливе, з твердим НАМІРОМ і непохитною ВІРОЮ, кожен день, при цьому кожна окрема дія повинна бути ефективною