бо він мусить збагнути, що перед тим, як стати навпроти цілі, треба віднайти всередині себе потрібну свободу, щоб можна було поміняти напрямок, поки перед грудьми ще напинається тятива зі стрілою. Розтискуючи пальці й відпускаючи тятиву, він має проказати сам собі: «Напинаючи лук, я здолав довгий шлях. Тепер цю стрілу випускаю з почуттям того, що я пішов на достатній ризик і зробив усе, на що спроможний».