Ерік-Емманюель Шмітт

Мужність — сусідка страху, друге обличчя того ж відчуття.

справжній герой — це той, хто намагається залишатися людиною впродовж усього життя, нехай і всупереч іншим або ж самому собі.

Відень жорстоко поводиться з тим, хто недовчив своєї ролі.

Байдуже, про що мріє молоде божоле — про Бургундію чи про Бордо, — воно завжди залишатиметься вином із Божоле[44].

Я запрошував Гейманна до себе, він — закликáв до себе. Пляшечка віскі стала звичним приводом, щойно ми дізналися про нашу спільну пристрасть до цього напою; вмостившись перед каміном, ми сперечалися про вміст солоду, що створював неповторний смак цієї дорогоцінної рідини, про присмак торфу, підсушеного димом, та породу дерева, з якого було зроблено кухву; Самюель нахвалював заводи на березі моря, стверджуючи, що віскі зріє, вбираючи дух водоростей, йоду і солі. Захоплення шляхетним напоєм, як не дивно, розвинуло нашу культуру споживання води, адже, щоб покуштувати найміцніші сорти — так звані single casks, міцність яких досягала 55—60 градусів, — ми тримали по склянці у кожній руці: першу з віскі, другу з водою; пипки на наших язиках постійно шукали нових джерел рятівної води, необхідної для бездоганної дегустації.

Утім — він не рухався. Але погляд… Якби замість очей мав кинджали, ми були б уже мертві.

— Вас дивує те, що він любив тварин, чи те, що не любив людей?
Після цієї фрази запала тиша. Чувся свист кавоварки. Телевізор повідомляв про результати перегонів. Продзинчала і присіла на стіну муха, збентежена такою увагою до свого бреніння. Кожен ставив собі запитання: кого любити простіше — людину чи пса? І хто насправді щиро віддячує за любов?
Незручне запитання.

— Допоможіть мені!
— Даруйте, що?
— Допоможіть збагнути, що сталося.
— Чому саме я?!
— Бо тато дуже Вас цінував. До того ж, Ви пишете романи.
— Писати романи не означає знатися на слідчих діях.
— Писати романи означає цікавитись іншими людьми.

Наступного дня, коли я якомога глибше ліниво вмочав у каву розморожені жирні й підгорілі круасани, залунав дзвоник.

Холод, вітер і сніг глибоко врізались у мене.